ДОВІДНИК З ОРТОПЕДИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

Термопластичні відбиткові матеріали.

Термопластичні відбиткові матеріали.

Понад 100 років в арсеналі стоматологів є термопластичні маси, однак в останні роки удосконаленню цих матеріалів приділялося недостатньо уваги з тієї причини, що зусилля вчених були спрямовані на створення і впровадження нових еластичних відбиткових матеріалів на основі альгінату та синтетичних каучуків холодної вулканізації. Особливостями термопластичних відбиткових матеріалів є їх розм"якшення і затвердіння тільки під впливом зміни температури. Під час нагрівання вони розм"якшуються, під час охолодження затвердівають. Ці багатокомпонентні системи створюються на основі природних або синтетичних смол, наповнювачів, модифікувальних домішок, пластифікаторів і барвників. Термопластичні маси поділяються на зворотні і незворотні. Незворотні за умови багаторазової температурної дії втрачають пластичність і з цієї причини не можуть бути використані повторно. Термомаси повинні:.
.
1) розм"якшуватися за температури, що не спричиняє больових відчуттів і опіків тканин ротової порожнини;.
2) не бути липкими в інтервалі "робочих" температур;.
3) тверднути за температури дещо більшої, ніж температура ротової порожнини;.
4) у розм"якшеному стані бути однорідною масою;.
5) легко оброблятися інструментами.
До цієї групи насамперед відносять різноманітні воски. З давніх часів слово "віск" служило тільки для позначення продукту, виробленого бджолами. Але після того як стали відомі інші природні продукти, що за своїми властивостями більш-менш подібні до воску і мають аналогічні властивості застосування, термін "віск" поширився і на них. Нині слово "віск" позначає групу складних органічних речовин, які щодо застосування і своїх фізичних якостей подібні до бджолиного воску, але у якості відбиткового матеріалу практично не застосовуються.
До групи термопластичних відбиткових мас належить гутаперча, яку отримують із соку гутаперчового дерева, що росте на островах Індонезії. У нашій країні її виробляють з особливого виду рослин — бородавчастого бересклету. Гутаперча стає пластичною за температури 70 °С. Застосовується для отримання відбитків під час виготовлення обтураторів. Гутаперча входить до складу багатьох термопластичних відбиткових матеріалів. До цієї групи належить також і "Стене", названий за іменем автора (Stens), який запропонував його в 1856 р. Випускається промисловістю у вигляді круглих дисків діаметром 10 см. Маса стає пластичною за температури 50—60 °С. "Стене" як відбитковий матеріал застосовується рідко, переважно в щелепно-лицевій ортопедії. Нині в клініці ортопедичної стоматології гутаперча та "Стене" практично не використовуються.