1) об"єднання у блок і проведення іммобілізації усіх зубів кожної щелепи;.
2) рівномірний розподіл усіх компонентів жувального тиску на пародонт зубів, що залишилися;.
3) запобігання додатковому навантаженню на пародонт зубів, що обмежують дефект, особливо з проміжної частини сідлоподібної форми шини-протеза;.
4) відновлення функції жування у всіх функціонально-орієнтованих групах зубів.
Під час вибору шинувальних апаратів слід виходити з того, що вони повинні усунути підвищену рухомість кожного зуба в функціонально-орієнтованих групах і забезпечити рівномірний перерозподіл тиску на всі зуби, що залишилися на щелепі.
Наявність дефекту зубного ряду без дистальної опори зумовлює небхідність включати в шину між кламером та сідлоподібною частиною амортизатор жувального тиску. Його призначення — усунути вертикальні, горизонтальні та сагітальні компоненти жувального тиску, які передаються із сідлоподібної частини протеза на опорні зуби.
Переважним є використання незнімних протезів у групі фронтальних зубів та премолярів, а бюгельних протезів — для заміщення групи молярів. Незнімну та знімну частини поєднують за допомогою атачменів спеціальної конструкції, еластична прокладка яких закріплюється у патричній частині знімного протеза. Прокладку виготовляють із поліетилену чи поліуретану і вона має різну еластичність, що дозволяє знівелювати різницю у податливості слизової оболонки беззубої ділянки коміркового відростка чи частини та рухомості шинованої групи зубів. Таким чином, прокладка забезпечує фіксацію знімного протеза, не перевантажує опорні зуби, амортизує сили жувального тиску, прикладені до сідлоподібної частини в різних вертикальних та бічних напрямках.
У тому разі, коли збережені лише фронтальні зуби верхньої щелепи чи частково збереглися жувальні зуби, які зміщуються у передньо-задньому напрямку, показано застосування піднебінної стабілізувальної пластинки. Ця пластинка сприяє зменшенню зміщення шинованих зубів допереду. Прилягаючи до слизової оболонки піднебіння, пластинка, з"єднана з шинувальною системою кламерів, протидіє зміщенню зубів допереду. При цьому деформація пародонта шинованої групи фронтальних зубів зменшується в 1,4 разу.
Якщо на щелепі збережені одиночні зуби з ураженням пародонта II та III ступеня, особливо на нижній, слід використовувати так звані покривні протези з кнопковими фіксаторами. Для цього необхідно провести депульпування цих зубів, зрізати коронкову частину, зберігаючи над"ясенну частину розміром 23 мм. Наступним етапом виготовляють суцільнолиті ковпачки зі штифтом, на поверхні яких вертикально розміщена кулястої форми якірна частина атачмена. Можливе використання системи спаяних ковпачків чи ковпачків, з"єднаних штангою Румпеля або Дольдера, з наступним виготовленням знімного протеза.